ЗАТВЕРДЖУЮ:

Голова

Кіровського районного

суду м.Донецька

__________ В.О.Кузнецов

«__»_____________ 2012р.

 

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку для працівників

Кіровського районного суду м. Донецька

 

 

1.Загальні положення

 

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі – Правила) розроблені на підставі Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», Типових правил внутрішнього службового розпорядку та інших нормативно-правових документів.

1.2. Правила визначають загальні положення щодо внутрішнього службового розпорядку державного службовця, режим роботи, засади регулювання службових відносин, умови перебування в Кіровському районному суді м.Донецька (далі – суді) та забезпечення раціонального використання робочого часу, а також інші положення.

1.3. Питання, пов’язані з застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівництвом.

1.4. Згідно з Конституцією України громадяни України мають право на працю, а саме на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до якої і не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки,  освіти.

1.5. Обов’язком кожного працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, бережливе відношення до ввіреного майна. Трудова дисципліна забезпечується  створенням необхідних організаційних та економічних умов для  нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, застосуванням методів переконання і виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

1.6. Правила внутрішнього трудового розпорядку в суді затверджуються головою суду та доводяться до відома всіх службовців під розписку.

 

2. Робочий час і його використання

 

2.1. Для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком працівників до 18 років та інших категорій працівників, передбачених чинним законодавством).

У випадках, передбачених ст.56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованому ними часу.

 

 

 

 

 

2.2. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви відпочинку і харчування встановлюються такі:

 

	з понеділка по четвер	п’ятниця
Початок робочого дня	08-00 год.	08-00 год.
Перерва	з 12-00 год. до 12-48 год.	з 12-00 год. до 12-48 год.
Закінчення робочого дня	17-00 год.	15-45 год.

 

Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України) тривалість робочого дня з 40-годинним робочим тижнем скорочується на одну годину.

2.3. Не дозволяється проведення у робочий час та після його закінчення святкування працівником особистих подій та пам’ятних дат у приміщенні суду.

2.4.  У суді ведеться облік робочого часу, який відображається у журналі обліку робочого часу та табелі робочого часу.

2.5. Вихід працівника за межі адміністративної будівлі суду у робочий час із службових питань відбувається з дозволу його безпосереднього керівника за умови відповідної реєстрації в журналі обліку робочого часу.

2.6. Відсутність працівника на робочому місці більше 3 годин підряд протягом робочого дня без поважних причин є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбаченої ЗУ «Про державну службу».

2.7. За рішенням керівника апарату суду державний службовець може бути відкликаний з щорічної або додаткової оплачуваних відпусток відповідно до ЗУ «Про державну службу».

2.8. Для виконання невідкладних і непередбачених завдань працівники можуть залучатись до роботи за письмовим розпорядженням керівництва у вихідні, святкові,  неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією роботи відповідно до закону.

2.9. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої  роботи, відзивати та знімати з роботи для виконання громадських обов’язків і проведених різних заходів, не пов’язаних із виробничою діяльністю.

2.10. Черговість надання працівникам щорічної та додаткової оплачуваної відпусток встановлюється керівництвом з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи суду і особливих інтересів працівників  та можливостей для їх відпочинку. Графік відпусток складається на кожний календарний рік і доводиться до відома всіх працівників.

 

3. Порядок призначення, переміщення

та звільнення працівників

 

3.1. Призначення, переміщення та звільнення працівників суду здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства.

           При прийнятті на роботу може встановлюватися  випробування терміном до шести місяців.

3.2. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитись стажування терміном до двох місяців.

 

3.3. Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу документи, подання яких  не передбачено законодавством.

3.4. З наказом про прийняття працівника на роботу (призначення на посаду) він ознайомлюється під розписку. В наказі зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису та умови оплати праці.

Допуск до роботи новопризначених працівників провадиться тільки після видання відповідного наказу.

3.5. До початку роботи за укладеним трудовим договором, або у разі переведення працівника на іншу роботу в суді, керівництво суду зобов’язано:

         роз’яснити працівникові його права та обов’язки, проінформувавши під розпис про умови праці;

         ознайомити працівника з Законами України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про судоустрій і статус суддів України”, та іншими нормативно – правовими актами, що регламентують діяльність суду;

         визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

         проінструктувати  працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

3.6. На всіх працівників суду ведуться трудові книжки у порядку встановленому чинним законодавством.

3.7. Припинення трудового договору з працівниками може мати місце тільки з підстав, передбачених законодавством.

Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлені неможливістю продовжувати роботу (випадки, передбачені ч.1 ст.39 КЗпП України) керівництво апарату суду повинно розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Після закінчення строку попередження працівника має право припинити роботу, а керівництво зобов’язане видати працівнику трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок.

За згодою між працівником і керівництвом трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.

Строковий трудовий договір (п.п.2,3 ст.23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення керівництвом законодавства про працю,  колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України.

3.8. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.

3.9. Розірвання або припинення трудового договору з працівником оформлюється наказом.

3.10. Днем звільнення є останній день роботи.

В день звільнення керівництво зобов’язане видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення і здійснити з ним остаточний розрахунок. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю КЗпП України.

 

 

 

4.Основні обов’язки працівників суду

 

4.1.Працівники суду зобов’язані:

- додержуватися Конституції України та інших нормативно-правових актів законодавства України;

- працювати чесно та сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, виявляти ініціативність  і творчість у роботі;

- забезпечувати ефективну роботу;

- постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;

- дотримуватися трудової дисципліни;

- своєчасно виконувати директиви Державної судової адміністрації України, накази керівництва, якщо вони не порушують  законодавства України;

- використовувати весь робочий час для продуктивної праці;

- не припускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави, чи негативного впливу на репутацію працівника управління, не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування держаних органів;

- не вчиняти дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища у корисливих цілях, у власних інтересах, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

- не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, об’єднання громадян або конкретної особи;

- зберігати службову, конфіденційну, а також іншу інформацію, яка згідно законодавству не підлягає розголошенню;

- додержуватися  вимог з охорони праці і протипожежної безпеки;

- додержуватися встановленого порядку збереження документів та матеріальних цінностей;

- утримувати свої робочі місця в чистоті.

4.2. Коло обов’язків, які виконує кожний працівник суду за своєю посадою визначається посадовими інструкціями, що затверджується керівництвом суду.

  

 5. Заохочення за сумлінну працю

 

5.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:

         оголошення подяки, з занесенням у трудову книжку;

         нагородження  грошовою премією;

         нагородження Почесною грамотою і цінними подарунками;

         за виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюються дія Закону України “Про державну службу”, може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

5.2. Працівникам, які успішно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги щодо соціально-культурного обслуговування, а також перевага в просування по службі (роботі).

5.3. За сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.4. За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних знань.

5.5. Заохочення оголошуються наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.

 

6. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

 

6.1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових чи службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

6.2. За порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів стягнення:

         догана;

         звільнення.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, крім вказаних вище дисциплінарних стягнень, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

         попередження про неповну службову відповідність;

         затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

6.3. Дисциплінарне стягнення  застосовується безпосередньо за виявленням  проступку, але не пізніше одного місяця з дня виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

 Дисциплінарне стягнення  не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення керівництво управління, керівник структурного підрозділу повинні витребувати від порушника письмове пояснення.

6.4. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Під час вибору стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

6.5. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни  і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року .

Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

 

7. Порядок доведення до відома працівника нормативно-правових

 актів, наказів, доручень та розпоряджень із службових питань.

 

7.1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження із службових питань доводяться до відома працівника шляхом відповідного ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис працівника на документі або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджуватиме ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

 

7.2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома працівника шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті такого органу державної влади.

 

8. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці

та протипожежної безпеки 

           

8.1.  Керівництво суду зобов’язано забезпечити безпечні умови роботи, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці та інші необхідні для цього умови.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником покладені відповідні функції в суді.

8.2. Працівник повинен дотримуватись техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки та інших правил з охорони праці.

8.3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником,  а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.

8.4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в суді відповідає голова суду та визначена ним відповідальна особа, за якою закріплений такий обов’язок.

 

9. Порядок повідомлення працівником про свою відсутність

 

                  9.1. Працівник повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.

                         

9.2. У разі недотримання працівником вимог пункту 9.1 цього розділу складається акт про відсутність працівника на роботі.

9.3. У разі ненадання працівником доказів поважності причини своєї відсутності на роботі останній повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника апарату суду щодо причин своєї відсутності.

 

10. Порядок прийняття та передачі справ і майна працівником

 

                  10.1. Працівник зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно особі, уповноваженій головою суду. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи та майно. 

    10.2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою суду, керівником апарату суду та працівником, який звільняється.

Один примірник акта видається працівнику, який звільняється, інший примірник або його копія долучається до особової справи цього працівника.

                         

11. Прикінцеві положення   

 

11.1 Недотримання вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку є підставою для притягнення працівника до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

11.2 Питання, пов’язані із застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку вирішуються керівництвом суду.

11.3. Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

 

 

 

Керівник апарату Кіровського

районного суду м.Донецька                                                                        В.С.Кучерук